Блог Геннадия Балашова

 

a63f3b8a86b33a81becfb50e17adf27b.jpg

К вопросу украинского русского языка

Когда на наших языках заговорит вся Европа?

 

Согласно науке психолингвистике, каждое поколение формирует язык как бы заново, вводя новую семантику и отказываясь от устаревшей. Новое поколение граждан Украины, родившихся в независимой стране с собственными границами, видевших две революции, аннексию Крыма и вооружённый конфликт на Донбассе, тоже формируют свой язык. Вернее, два языка, потому что большинство населения свободно владеет и украинским, и русским.

 

 

Простой вопрос, какой язык был на территории Украины коренным. Украинский? Взгляните на историческую языковую палитру Киевской Руси: старославянский, греческий (на котором были написаны Евангелия и проводились церковные службы), тюркские языки (на которых говорили захватчики и кочевники), огромное количество племенных наречий. Сегодня в Украине говорят на белорусском, венгерском, молдавском, румынском, польском, армянском, крымско-татарском, русском и, конечно же, украинском языках.

Коренным для современной Украины является украинский язык, доминирующий в сёлах и посёлках. Русский во времена СССР стал выполнять функцию делового общения, на нём говорит городское население.

За несколько поколений в Украине сформировался свой русский язык, со своим характерным произношением, который отличается от того, на котором говорят в России. Да и в России русский язык очень отличается в зависимости от региона. Например, русский язык, на котором говорит Москва, не похож на тот, на котором говорит Поволжье.

Украинский язык в пределах Украины также отличается по диалектам. Кто слышал закарпатский или гуцульский диалекты, понимает, насколько разным и непонятным бывает коренной украинский язык! Но вернёмся к русскому, на котором говорят в Украине. Украинский русский язык также имеет свои лексические и фонетические особенности и отличается от российского. Фактически,

 

Украина имеет свой русский язык.

И нам не нужно отказываться от того языка, который мы сделали своим!

Языковое богатство Украины — это наше конкурентное преимущество.

 

Это первое, что я хотел донести до вас как лидер Либертарианской партии «5.10» и кандидат в президенты. Но закончить этот пост нужно главным, вопросом о будущем. Хотели бы мы сделать наш язык/языки популярными в мире?

 

Новое поколение самостоятельно выбирает, на каком языке общаться и работать. И сегодня это не русский и не украинский. Это английский, которым владеет большинство населения моложе 40 лет. И это без государственной поддержки, финансирования и специальных государственных программ! Современный глобальный мир говорит и производит на английском, это язык успешной западной цивилизации.

Если мы хотим, чтобы на наших языках заговорили и другие народы, Украина должна стать суперуспешным государством 21 века.

Для Украины остро стоит экономическая проблема. Наше общество должно насытиться деньгами, впустить на свою территорию жить и работать европейцев и американцев. И когда Украина станет настолько состоятельной страной, что наше гражданство будет предметом для зависти, наши языки начнут усиленно изучать и культивировать не только жители Украины, но и граждане других государств.

 

Для этого нам необходима

система экономической свободы

«5.10»!

 

Открыть

Миру мир в Україні

Раніше або пізніше ми будемо змушені замислитися над питанням, хто винен у війні та що робити. Це ключові питання для подальшого розвитку, для самої можливості розвитку країни.

Усунемо причину — скінчиться війна.

Народ України усвідомить, чиїми руками робиться лихо. Але коли саме це трапиться? Адже наші мізки щоденно промиваються пропагандою терору, загрозою втрати державних територій, виправдання домінування однієї групи людей над іншою (наприклад, за мовною ознакою). Думка про мир наразі не є актуальною серед широких верств населення. ЗМІ здійснюють шалений тиск на суспільство, подаючи тему ворожнечі у патріотичних кольорах.

Я й сам під час Євромайдана був настроєний дуже категорично — усунути озброєних бойовиків з Росії та припинити економічні стосунки з окупантом. Після мого особистого відвідання Криму, під час якого побував у полоні, зі сцени Майдану я дозволив собі такі вислови, що Слідчий комітет Росії завів на мене кримінальну справу...

Проте час йшов. Крим було анексовано без супротиву, наче українська влада й не бачила, що відбувалося на півострові. У Донецькій та Луганській областях почалися бойві дії. Країну очолив новий президент. У Верховну Раду прийшли «нові обличчя». А внутрішня криза тільки поглиблювалась. Далі були жахливі новини про обстріли, руйнування, гуманітарні лиха у зоні АТО, «котли», людські втрати, гіркі історії. І час йшов...

Три роки потому я кажу зовсім інші речі, ризикуючи виставити себе у невигідному, непатріотичному світлі. Але Україні, її народові, потрібен мир. Війна ж вигідна лише тим, хто на ній наживається.

Давайте замислимось, від кого залежить те, що кажуть з телевізора, що пишуть у газетах? Правильно, від власників ЗМІ. А хто є власниками найбільш популярних ЗМІ країни? Політично-фінансові клани. Загугліть «власники телеканалів Україна» і ви отримаєте повний перелік ключових персоналій. Це ляльководи, які запустили псевдопатріотичну істерію, дозволили проповідувати на своїх інформаційних ресурсах, що одна частина країни є більш моральною та «правильною», ніж інша. Новини забиті кадрами війни та хибними висновками щодо того, хто винен (кремлівський агресор, а не помилки власної влади), і що робити (брати міжнародні кредити). За ними повторюють депутати, політичні сили, патріотичні батальйони, за якими стоять все ті ж могутні люди. Як зручно робити піар на патріотизмі, мрії про воєнну відсіч та славетну перемогу, бо цим досить легко виправдати свою бездіяльність.

Україна понад усе. Однак патріотизм — дуже зручне середовище для перебування людей, які мають на меті заробити на війні. І про це необхідно пам’ятати, щоб не стати жертвою маніпуляції.

І над всім цим стоїть президент, чий образ дуже далекий від голуба миру. У нього ті ж гіпертрофовано патріотичні, войовничі настрої. Жодного разу я не чув від президента заклику до обговорення (хоча б обговорення!), чого хоче населення Криму та Донбасу, чи можливо вирішити конфлікт мирним шляхом. Напевно тому, що це невигідно. Напевно тому, що більшості населення не подобається, що окрім нас існує ще й «інша» Україна із своїми політичними та мовними вподобаннями, яка прагне до економічної автономності. Подобається нам це, чи ні, ми не можемо вимагати від частини українського населення позбавитися їхніх відмінностей, тому що це прямий шлях до роз’єднання та подальшого занепаду.

Росія напхала Донбас військовою технікою та озброєними силами. У РФ є ресурси та можливості вести військові дії довго та криваво. Можливо, українські збройні сили, або те, що від них залишилось після десятиліть безвідповідальної діяльності, зібрали би всі ресурси в кулак і дали відсіч. Та на це немає політичної волі. Тому війна триває. І це також час усвідомити.

У війні винна вся політична еліта України, як винна й у крайній бідності населення, корумпованості, зростаючому державному борзі.

Хоча війна у нас гібридна, людські трагедії справжні.

Україні потрібен мир.

  

Balashov.com.ua

 

Открыть

Мова: кіт или кот?

Жирные, обожравшиеся сметаной, колбасой и мышами коты громко визжали на площади:

- Нам не всё равно, на каком языке говорить! Мы требуем, чтобы все говорили кіт, а не кот!!! – взывали жирные коты к остальным облезлым, оборванным, голодным котам и кошечкам.

Один совсем облезлый кот пропищал им:

- Нам есть нечего, какая разница кіт или кот? Я сметану не ел уже 20 лет. Колбасы отродясь не видел…

- Ти шо? – прошипели на него четыре толстых кота. – Еда не главное! Ты вдумайся, тебя будут называть котом, когда ты кіт! Ты должен гордиться, что ты кіт. Кіт – это наше достояние! Еда не главное, это вообще не важно. Главное, как тебя называют.

Ухоженный кот в очках с залысиной между ушами влез на трибуну и заорал:

- Мы остаёмся здесь голодать! Оставайтесь с нами! Все, кто хочет называться кіт, должны остаться здесь и голодать.

На что облезлый кот возразил:

- Но я и так голодаю…

- Теперь будешь голодать не просто так, а за право называться кіт. Поверь, когда ты кіт, голодать легче!

Подъехало четыре «Мерседеса». Облезлые коты остались голодать за идею называться кіт. А четыре жирных кота юркнули в свои авто. Вереница машин, в которых на задних сидениях возлегали жирные коты, отправилась в элитный посёлок Конча-Заспа, где их ждали другие такие же откормленные коты, которые в отличие от них, хотели оставаться котами. Сегодня им предстоял большой праздничный обед в закромах родины: были приготовлены масло, сметана, сало, деликатесы, стоял большой телевизор, по которому показывали новостные события. Огромное количество голодных котов, желающие называться кіт, расположились по одну сторону баррикад, а по другую были такие же голодные, но хотевшие называться котами. Они шипели и яростно царапали друг друга. А жирные, довольные коты за богатым столом в это же время делили закрома. Здесь кіт, там кот, но все объединены одной национальной идеей: еда - главное.


www.balashov.com.ua


Открыть Комментариев 1




Содержание страницы

Метки

Интересы
Политическая психология, политический психоанализ и др.

Blog Live

24 дн назад Balashov делает запись 5.10 в Верховной Раде 9 созыва


26 дн назад Balashov делает запись Великая победа Зеленского



RSS: мовне питання
ОБОЗ.ua